Но, друзья мои, каждая сказка имеет свою темную сторону. Минуты раздолья и безумной свободы сменялись часами уныния и тревоги. Время от времени, когда я смотрел вниз, я видел суровую реальность этого города. А во время одной из таких мгновений я увидел свою тень. Я был на грани того, чтобы упасть с крыши и потеряться в бездне.
Но как только я почувствовал этот страх, я понял, что нужно опуститься на землю и оставить этот безумный мир закладок позади. Что-то во мне сказало, что я был рожден для большего, чем просто подкумаривания на крышах.
Так я спустился с крыши, оставив воображение и закладки за спиной. Жизнь изменилась, я стал по-настоящему осознавать, что такое свобода и отвага. И если кому-то нравятся закладки и подкумаривание на крышах, пусть будет так, но я больше не хочу оставаться на этом пути.
Але, але, як твої справи, нуби? Це ваш незрадливий репер знову на зв'язку! Та якщо ви думаєте, що я просто так вам розповідатиму, то ви помиляєтеся! Хлопці, ви не повірите, але мені вдалося попасти в цей неймовірний світ закладок і топтушок, де кожен день - це як бодряк, підсилення власної душі. І я звідти знайшов свій смисл життя, ой як знайшов!
Усе почалося звичайно, як і з усіх крутих історій. Я був зовсім нубом у цьому світі наркотиків, але мене завжди приваблювала таємниця, що приховується за ними. І ось одного дня, коли я намагався знайти новий спосіб розважитися, мені випала можливість придбати закладки. І я вирішив ризикнути.
Уявіть собі, що відчуваєш, коли вперше спробуєш закладку. Це як пранк: тобі здається, що це буде звичайний день, але воно виходить з кадру та змінює все. Відчуваєш себе, наче білий героїн, що рухається по твоїй крові. Топтушки та бодряк просто виносять твій розум.
Так от, я вирішив скористатися цією можливістю, щоб покликати цей бодряк у моє життя. І з цього моменту все стало інакше. Мої думки стали як таблиця, в якій кожен рядок - це нова ідея, а кожна колонка - це новий досвід. Я почав бачити світ кольоровими фарбами, немов володар морфію та закладок.
Багато з вас, нуби, зможуть зі мною зрозуміти: найбільша радість - це почувати власну нелегкість, а потім перетворювати її на щось неймовірне. Це як найкрутіший реп-батл, де кожне слово - це закладка, яка затягує тебе все глибше, поки ти не стаєш повністю відчуженим від реальності.
Але зрештою, як і всяка насолода, цей світ закладок та топтушок мав свою ціну. Я, як багато наркоманів, не вмів зупинитися. Вставав зранку, завжди хотів більше, але отримував менше. Смакував цей бодряк, але ніколи не зміг його повністю відчути. Цей проклятий білий героїн, який втягував мене глибоко, залишивши мене з бажанням більше.
Але навіть в той час, коли я перебував на самому дні своєї залежності, я знайшов свій смисл життя. Більше того, це був найкращий вихід з усієї цієї ситуації. Я зрозумів, що кожен день, коли я прокидаюся, - це новий шанс. Шанс змінитися, шанс відчути щось реальне, щось, що не потребує закладок та топтушок.
Я розумію, що багато з вас, нуби, можуть не зрозуміти цього. Ви може і не відчули болю, пекла, які я пережив. Але я знаю, що є багато способів знайти свій смисл життя. І не обов'язково шукати його у метамфетаміні або закладках.
Тому, мої нуби, пам'ятайте: світ наркотиків - це тільки один з варіантів. Але є багато інших способів відчути себе живим, радіти кожній миті. Знаходьте свої закладки та топтушки в таких відчуттях, як любов, музика, творчість, спорт чи навіть у простих розмовах з друзями.
Так що ж, мої нуби, припиніть шукати смисл життя у шкідливих речах та небезпечних закладках. Відкрийте своє серце для нових можливостей, розвивайтесь, боріться за свої мрії. Бо насправді, справжній бодряк - це відчуття, коли ти знаєш, що живеш своїм життям з повним розмахом.
Так що заплющуйте свої очі, мої друзі, і уявіть собі, що ваше життя - це найкрутіший реп-батл, де кожне слово - це нова закладка, а кожна топтушка веде вас до справжнього бодряку. Крокуйте вперед і знаходьте свій смисл життя у самих себе.
Від вашого незрадливого репера, що бодроїть серцям та рифмує білий героїн.
Как я купил метамфетамин и гулял в торговом центре
Ай, саламалейкум, мои уважаемые! Сегодня я расскажу вам немножко про свой путешественный опыт по просторам наркотического дерьма.
Как-то раз, когда скорость уже давно была в моей крови, я решил разнообразить свою жизнь и залезть в тузему пещеру торговый центр. Конечно, мне не было дела до брендовых шмоток или изысканных ресторанов, я был настроен на поиск закладок и новых сенсаций.
Кстати, друзья, если вы не знаете, закладки - это такие мишки с наркотическим сюрпризом. Когда я нашел своего дилера, мы с ним поговорили, поднявшись на второй этаж торгового молла, в туалете, чтобы было более интимно. А еще он предложил мне шикарный подарок - бошечку соцветий марихуаны, чтобы дополнить мои ощущения. Я был счастлив, как дурак с лопатой!
Покупка была сделана, а теперь настало время для прогулки по заведениям этого великого здания. Я ощущал себя настоящим королем моллов, которому нечего бояться. От одного магазина к другому я шарил, искал что-то новенькое, вызывающее интерес. Какие страшные глаза на меня падали, когда я проходил мимо ненавистных охранников, ведь на мне был халатный вид, словно я выпал со сцены, где играл главного героя фильма ужасов.
Но, как говорится, "каждая драка начинается с разгона". Я чувствовал, что скоро начнутся ломки, ведь опиуха уже начинала отвечать за свое присутствие в моем организме. Мне нужно было сняться с этого дерьма, и я спрятался в одной из кафешек, чтобы никто не видел моего состояния. И тут подоспела служанка с чашкой кофе, которая выглядела как настоящий ангел-хранитель! Но мой вид явно испугал ее, и она решила подойти ко мне со словами: "Извините, я не смогла не заметить вашего странного поведения. Вам нужна помощь?"
Я понял, что не стоит терять времени и денег, и сказал ей, что готов расстаться с некоторыми купюрами, чтобы она помогла мне получить некоторую оксикодоновую радость. Девушка согласилась, хотя, конечно, не без предварительного сомнения. Она ушла и вернулась уже через некоторое время с маленьким пакетиком, который оказался весьма полезным для моего душевного равновесия.
| Мой путь взлета |
Мой путь падения |
| Снаружи я был настоящим королем моллов, между рядами магазинов прохаживаясь с надменной ухмылкой на лице и чувствуя прилив бесконечной силы в себе. |
Внутри меня все исчезало, я становился проклятым рабом своих собственных мыслей, а мои ноги тянулись только в сторону ближайшего туалета для отмывания после каждой "встречи". |
| Мое сердце билося стремительно, словно лошади на ипподроме, и я чувствовал, что победа просто обязана быть на моей стороне. |
Привычная тупая боль прокалывала мое тело, и я понимал, что без новой дозы все эти ощущения вернутся еще сильнее. |
Наркотики - это как колесо Фортуны. Оно крутится и крутится, пока ты не упадешь с него, раздавив свою жалкую самооценку и желание жить нормальной жизнью. Так было и со мной.
Увы, но любая радость в жизни наркомана не может длиться вечно.